ВИРАЖЕННЯ Р¶ЗНОМАН¶ТНИХ СМИСЛОВИХ ЗНАЧЕНЬ ЗА ДОПОМОГО
Останн матерали
Повсть Михайла Коцюбинського «Тн забутих предкв» глибоко мене вразила. Так прекрасн душею, романтичн, вддан свому коханню ¶ван Марчка заполонили мою душу. Мене захопив чарвний гуцульський край його народ з свом свтовдчуттям мфологчним сприйняттям свту. Проблему свордного свтовдчуття по-свому нтерпретували С. Параджанов та ¶. Миколайчук, створивши за цю повстю однойменний кнофльм, при цьому доввши черговий раз, що Коцюбинський створив справжнй шедевр.
Читаючи цей твр, я не могла з впевненстю сказати, де закнчуться реальнсть починаться вигадка, як бува як не може бути. Можливо, це вдбувалося тому, що сам гуцульський народ мав свт за «казку, повну чудес, тамничу, цкаву страшну». Ус врування грських жителв мцно переплталися з хнм життям побутом, займаючи в них певне мсце, впливаючи на людину навть маючи над нею владу. Тому не слд було забувати ¶ванов, що людин можна лише споглядати красу тамничого не можна втручатися, бо втручання несе смерть. Саме про це розповдають гуцульськ легенди перекази, про це говорить письменник, коли ¶ванко гине через нявку.
Повсть Коцюбинського ввела мене у свт первозданно природи, в органчнй дност з якою живе людина, свт, де живуть ардник, чугайстер, «… який зараз просить стрчного в танець …», лсовики, нявки, русалки, «що гарно днини виходять з води на берег …», зл духи, «як заповнюють скел, лси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина або на маржину, аби зробити м шкоду». Тут навть люди володють надприродною силою: мольфар Юра, якого звали «земним богом», бо в його руках були смерть життя маржини або людини, та баба Химка, яка «вечорами перекидалась в блого пса та нипала по загородках сусдських», «повзла вужем або котилась горбами прозорим клубком». А якщо навть люди й не мали надприродно сили, то все одно вони знали, як «пдкурювати, ворожити, збирати помчне злля замовляти», щоб уникнути небезпеки для сво худоби.
Михайло Коцюбинський у свой повст показав не лише красу силу кохання ¶вана та Марчки, змалював природу цього чарвного куточка укрансько земл, а й заглибився в мфчний свт Гуцульщини. Через образи головних геров письменник знайомить читача з мфологчними персонажами, легендами, повр ями грських жителв, розкрива свтогляд, уявлення гуцулв про рзномантн надприродн сили.
Головне в сюжет повст короткочасне, як весна, щастя трагедя ¶вана й Марчки. Отже, письменник у твор пднма вчну проблему проблему кохання, виршу по-свому трагчно, що викликало особисто в мене страшне незадоволення, адже на тл чарвно природи Карпат це кохання сприймалося як деальне, як таке, що заслуговувало на вчнсть. Але трагчне завершення кохання геров змушу читача глибоко замислитися над справжнми життвими цнностями.
Ось перегорнута остання сторнка повст Михайла Коцюбинського «Тн забутих предкв». Здаться мен, що нколи я не читала твору укрансько лтератури, який би так мене захопив свою екзотичнстю, хоча й розповдаться про життя в ньому рдного народу. Мене захопила вразила та особлива самобутнсть Гуцульщини, що так майстерно передав у свой повст Михайло Коцюбинський. Поезя буття природи людей, помж яких живуть духи привиди, ввела мене у свт, схожий на казку, тамничий, цкавий незбагненний.
Мо враження вд повст М. Коцюбинського «Тн забутих предкв»
Бблотека укрансько мови та лтератури
Мо враження вд повст М. Коцюбинського «Тн забутих предкв» | Бблотека укрансько мови та лтератури
Комментариев нет:
Отправить комментарий